Уставом Православної Церкви встановлені особливі вселенські загальні дні поминання спочилих християн. Одним з таких днів є Троїцька батьківська поминальна субота, яка завжди відбувається напередодні святкування П’ятидесятниці.
В Троїцьку Суботу Церква закликає нас , ще з Апостольських часів, звершувати поминання всіх від віку спочилих благочестивих праотців, отців і братів наших, тому що в день П’ятидесятниці відобразилось викуплення світу “освятительно-звершувальною” силою животворчого Пресвятого Духа, яка благодатно і спасительно поширюється на живих і спочилих.
У цей скорботний день, Архиєпископ Антоній очолив поминальне богослужіння в Свято-Миколаївському храмі с. Олешин, Хмельницького району у співслужінні обласного декана митр. прот. Василя Беринди.
Бо Господь, що до пекла зійшов і кайдани вічні зламав, явився великим Помічником всім грішникам. Тому Церква в суботу перед П’ятидесятницею, що являє собою перший день відкрившогося у всій силі Царства Христового, і за виразом Церкви “изрядне призывающею нас к молитвам о своих и о людских гресех и неведениех, ходатайствуя о собрании всех в Царство Христово, молясь о искуплении живых – возвратил пленение душ их, приносит молитвенныя очищения и о душах прежде усопших и просит упокоить их на месте прохлаждения, яко не мертвии восхвалят Тя, Господи, ниже сущии во аде исповедание дерзнут принести Тебе: но мы живии благословим Тя и молим и жертвы приносим Тебе о душах их” ( Молитва вечірні П’ятидесятниці ).
Початок встановлення Троїцької батьківської вселенської суботи відноситься до древніх часів християнства. В словах святого апостола Петра, виголошених ним у день П’ятидесятниці, є важлива вказівка на початок звичаю поминати спочилих в П’ятидесятницю, бо Апостол говорить про воскреслого Спасителя, що Його Бог воскресив і зламав кайдани смерті ( Дії 2:24 ).
Також і в Постановах Апостольських є вказівка на заснування древнього звичаю поминати спочилих у троїцькі дні, де говориться, що апостоли, сповнившись Святого Духа в П’ятидесятницю, проповідували язичникам і юдеям Ісуса Христа, як Суддю живих і мертвих .
В 4 ст. святитель Василій Великий в своїх молитвах, що читаються на вечірні П’ятидесятниці, приєднав до них і молитви за спочилих. В одній з своїх молитвах він говорить: ” упокой, Господи, души рабів Твоїх, раніше спочилих отців і братів наших, та інших рідних по плоті, і всіх своїх у вірі, що їх пам’ять творимо нині”.
Viewed 14114 times by 574 viewers
