У день пам’яті «Святого Великомученика Георгія Побідоносця» Керуючий Хмельницькою єпархією Архиєпископ Антоній здійснив візитацію в с. Біла, Чемеровецького р-ну, та відслужив Божественну Літургію з нагоди храмового свята.
Владиці співслужили: духовенство - секретар єпархії, митр. протоієрей Володимир Марущак, благочинний Дунаєвецького р-ну митр. прот. В’ячеслав Добжанський, настоятель вищезгаданого храму прот. Володимир Білий та чисельне духовенство Чемеровецького та Дунаєвецького благочинь нашої єпархії.
Радісно вітали архіпастиря землі Подільської діточки та парафіяни храму “ Святого Великомученика Георгія Побідоносця ”, урочисто співав церковний хор, та діти недільної школи читали вірші архієрею.
Проповідував за Божественною літургією митр. протоієрей Володимир Марущак – секретар Хмельницької єпархії.
Після Божественної літургії священнослужителі й віруючі пройшли хресним ходом довкола Георгіївського храму. Святкове богослужіння закінчилось уставними многоліттями Високопреосвященному Владиці, та всім присутнім.
Святий Великомученик Георгій Побідоносець.
Святий Великомученик Георгій походив з славного роду, жив на початку IV століття при римському імператорові Діоклитіані (284 – 305 рр.). Батько його постраждав за віру Христову, а мати після смерті чоловіка оселилась у Палестині, де вона мала великий маєток. Молодий Георгій вступив до царського війська й скоро за свою мужність і відвагу отримав вищий військовий ранг ( трибуна).
Займаючи високе становище в царському війську, Георгій скоро став одним з близьких до царя. Діоклитіан не знав, яку віру визнає Георгій. У цей час було видано суворі закони проти християн. Наказано було палити їх книжки, руйнувати їх церкви, а самих їх віддавати на муки. Довідавшись про це, Георгій почав готуватись до смерті. Роздавши гроші й цінні речі, які у нього були, він відпустив на волю своїх рабів, а решту майна роздав бідним.
Улаштувавши свої справи, відважний юнак з’явився на царську раду до Никомідії, де тоді рішалась доля християн, і відкрито визнав свою віру в Христа. Цар намовляв Георгія залишити свою віру, не губити своєї молодості й принести жертву богам. Але це намовлення не захитало міцного юнака. Тоді цар, розгнівавшись, велів посадити Георгія до в’язниці, а потім віддати на тяжкі муки. Його кинули до в’язниці, забили ноги в колодки, а на груди навалили важкий камінь. На другий день його прив’язали до колеса, котре оберталося над гострими цвяхами, що шматували тіло мученика. Але за молитвою великомученика Господь послав йому зцілення, і рани на його тілі швидко загоювались. Діоклетіан, вважаючи за це чаклунство, наказав відомому тоді чарівникові Афанасію приготувати отрути для св. Георгія, але отрута не завдала будь – якої шкоди мученикові. Це справило таке враження на чарівника, що він сам увірував у Христа був покараний на смерть за наказом імператора. Страдника св. Георгія знову посадили до в’язниці, де він зціляв і сотворив чимало чудес. Навіть жінка гонителя Діолектіана, цариця Олександра, бачачи чудеса мученика, почала докоряти чоловікові за його жорстокість, а потім і сама увірувала в Христа. Цар засудив її разом із святим Георгієм. Але цариця Олександра, з волі Божої, не дожила до ганебної кари: вона тихо віддала Богові душу, коли йшла на місце страти. Святий Георгій перед смертю сотворив чудо: коли він увійшов до храму Аполлона, то перехрестився, після чого всі ідоли попадали додому. Тоді імператор, за вимогою жерців, наказав відтяти святому Георгієві голову (в 303р.). Таким чином, воїн царя земного виявив себе як непереможний воїн Царя Небесного, через що й отримав назву « Побідоносця». Пам’ять святого Георгія і святої цариці Олександри святкується 6 травня.
Великомученика Георгія зазвичай малюють на образах на білому коні з копієм у руках, котрим він разить страшного змія. Це основано на слідуючому переказі. Не далеко міста Вирита ( нині Бейрут), біля гори Ливана виходив з озера страшний змій, котрий опустошав місцевість і своїм смертоносним віддихом заражав повітря. Не маючи жодних засобів позбавитись цієї потвори, мешканці цього міста мусили щодня приводити на з’їдання змієві одного з своїх дітей. Черга дійшла до царської дочки. Дівчину привели до озера, й там вона з тремтінням очікувала своєї смерті. Раптом з’явився Великомученик Георгій у постаті світлого юнака, на білому коні, озброєний копієм. «Чого ти плачеш?» – запитав він дівчину. Ледве вона пояснила Георгієві, як з’явилась страшна почвара й почала наближатись до дівчини. Воїн Христів прикликав на поміч Бога, повернув на змія й поразив його копієм. Довідавшись про те, мешканці міста навернулись до Христа.Пісня Георгію Побідоносцю.
А ви люди невірнії,
Ви у Бога не вірили,
Ви вірили в то зміїще,
В прелютеє то гадище,
Ви у нього вірували,
Жертву йому жертвували –
На кожний день по людині.
Дойшла черга аж до царя:
Хоч сам йди, хоч доч веди.
А у царя одна панна, -
Тайно в Бога вірувала.
Стали ігри вигравати,
Стали панну убирати.
Стали ігри вигравати,
Стали панну виряджати.
Як привели аж до моря.
Поставили кінець моря:
Молись, панно, щиро Богу!
Стало море вигравати,
Став зміїще виринати,
Став до панни випливати,
Стала панна умлівати.
І здихнула аж до Бога.
І здихнула аж до Бога –
Увиділа Георгія.
- Ти Георгію, святий воїн,
Спаси мене от сего змія!
Спаси мене от сего змія –
Матимеш дари від мого отця!
А Георгій святий воїн,
Вдарив змія із копія,
- Скидай, панно, пояс з себе,
Бери змію аж за шию,
Веди змію аж до царя!
Свят – Георгій конем їде,
За ним панна змію веде,
За панною весь мир іде.
Ведуть змію по городу,
Допитують її роду.
Ведуть змію аж до царя,
Поставили кінець двору,
Стали царі вибігати,
Сему диву дивувати,
Сему диву дивувати,
Георгія дарувати.
- Ти Георгій, святий воїн,
Що ти візьмеш за свій подвиг?
Чи ти візьмеш, срібло – злота,
Чи царствія половину?
- Я не візьму срібло – злота,
Ні царствія половину, -
Прошу в Бога вірування,
Георгія празнування.
Щоби в Бога вірували,
Щоб читали і писали,
На іконі змалювали.
А Георгій святий воїн
Забив змія із копія
Забив змія із копія,
Сам вознісся на небеса
Усі люди врадувались.
Георгія празнували
І Господа прославляли.Записала Людмила Іваннікова
1991 р. в с. Кривчик Дунаєвецького р-ну
Хмельницької обл..
Viewed 19957 times by 863 viewers
