СЛУЖІННЯ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННОГО ВЛАДИКИ АНТОНІЯ У СВЯТО СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЬОГО

16808722_1475064599183975_1917527429_n2/16 лютого вся повнота Вселенського Православ’я відзначає свято Стрітення Господнього. Воно започатковано в Єрусалимі в другій половині IV ст. Першу згадку про нього подає паломниця С. Етерія у своєму щоденнику, де називає його «40 днем після Богоявлення». Його святкування описує так: «Сороковий день після Богоявлення святкується дійсно з найбільшою урочистістю. Цього дня йде процесія до храму Воскресіння, де всі збираються на Літургію. Правиться за приписаним порядком з найбільшою урочистістю, наче на Пасху. Усі священики проповідують і також єпископ. Усі вони пояснюють текст Євангелія, де говориться, що 40 дня Йосиф і Марія принесли Господа до храму» (Гл. 26). З Єрусалима празник поширився на увесь Схід, але лише в VI ст. за цісаря Юстиніана (527—565) він набирає особливого значення. Цісар Юстиніан наказав уважати Господнє Стрітення за великий празник і святкувати його в цілому цісарстві. Через це в богослужіннях цього празника Церква кілька разів молиться за імператора.

У цей святковий день, Високопреосвященний Владика Антоній, митрополит Хмельницький і Кам’янець-Подільський, прибув до кафедрального собору на честь Святого Апостола Андрія Первозванного м. Хмельницький та очолив святкове архієрейське богослужіння. Його Високопреосвященству співслужив клір собору та духовенство єпархії.

Під час богослужіння, Високопреосвященний Владика Антоній звернувся до вірних з повчальним та змістовним словом, у якому розкрив богословський зміст Стрітення, зокрема Владика відзначив: «Багато хто запитує: Чому ми сьогодні, коли святкуємо Стрітення Господнє, освячуємо свічки? Дехто навіть заявляє, що це «не православна». Тому хочу спинитися на цьому моменті особливо. Звичай освячувати церковні свічки на свято Стрітення Господнього прийшов до Православної Церкви в XVII столітті, коли наш Київський святитель Петро Могила створив «Требник для Київського православ’я». Хода із запаленими свічками і факелами влаштовувалися в древніх церквах. У Римській Церкві, наприклад, таким чином свого часу намагалися відвернути жителів від традиційних язичницьких свят. Для цієї мети свічки спеціально освячували. У православ’ї чин освячення свічок відбувався вже з іншим змістом: в пам’ять встановленого Мойсеєм обов’язку приносити в жертву Богу усіх первістків, а також як знак очищення світу істинним Світлом Христового Євангелія. До того ж свічка символізує молитовне горіння християнської душі перед Богом, тому Стрітенські свічки разом з водою, освяченою в цей день, благоговійно зберігаються православними протягом усього року і використовуються при молитві в особливих випадках».

На завершення богослужіння, Високопреосвященний Владика Антоній звершив чин освячення свічок та привітав усіх вірних зі святом.

Прес-служба Хмельницької єпархії УПЦ КП