СЛУЖІННЯ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННОГО ВЛАДИКИ АНТОНІЯ В НЕДІЛЮ ВСІХ СВЯТИХ

IMG_5268День всіх святих, або інакше Неділя Всіх святих, святкується в першу неділю  після дня П’ятидесятниці. Це свято зберігається Церквою вже багато століть. Св. Іоан Златоуст (IV століття) в одній зі своїх проповідей прославляє пам’ять «всіх святих, по всьому світу постраждалих», і згадує про особливому дні їх шанування. Серед співів преподобного. Єфрема Сирина (IV століття) також є згадка про святкування в честь всіх святих 13 травня.

Пізніше (у V-VI століттях) святкування на честь всіх святих стало відбуватися в першу неділю після П’ятидесятниці. Така послідовність свят виявляє їх логічний зв’язок: святі просіяли хоч і в різний час і різними подвигами, але по благодаті єдиного Святого Духа, що зійшов на Церкву в день П’ятидесятниці.

У річному богослужбовому колі Православної Церкви День всіх святих є пограничним: Закінчується період використання за богослужінням співів Цвітної Тріоді і починається період співу Октоїха. На утрені Дня всіх святих починається читання «стовпів» – послідовності 11 недільних Євангелій, що розповідають про Воскресіння Христове. У понеділок після свята всіх святих починається читання на літургії Послання до Римлян і Євангелія від Матвія (в пасхальний період читалися Діяння святих апостолів і Євангеліє від Іоана). У цей же понеділок розпочинається Петрів піст, який змінює суцільний (тобто без пісних середи і п’ятниці) тиждень після П’ятидесятниці.

Високопреосвященний Владика Антоній (Махота), митрополит Хмельницький і Кам’янець-Подільський, у Неділю всіх святих, очолив святкове Богослужіння в Свято-Андріївському кафедральному соборі м. Хмельницького. Його Високопреосвященству співслужив настоятель собору, митр. протоієрей Іван Марущак та духовенство єпархії.

У часі богослужіння, Високопреосвященний Владика звернувся до вірних з повчальним архіпастирським словом, у якому, зокрема, відзначив наступне:

«Після свята Зіслання Святого Духа Церква показує нам дію і плоди тієї слави і благодаті Святого Духа, які освячували, просвіщали, зміцнювали і прославляли всіх святих з часів Христа до наших днів. Дух Святий, що зійшов на апостолів у вигляді вогню, запалив їх серця і підніс душі до невимовної вишині. Благодать Святого Духа, просвітила апостолів, освятила багатьох християн, зробила їх мудрими серцям, піднесла на ступінь Ангелів і в святості привела їх до Бога. Дія благодаті Божої часом здійснювало те, що перевищує закони єства – зміцнювало мучеників, допомагало в доброчесного життя, в любові і самопожертві. Святі як благодатні плоди пришестя Пресвятого Духа сяють нам як зірки на небі. Серед них ми бачимо святих пророків і праотців, які жили вірою Божественного обітниці про пришестя у світ Спасителя, «що здалека бачили Його». Вони, провіщаючи прихід Христа, викривали пороки і нечестя народу свого, спонукали до покаянням, до зустрічі приходу в світ Господа, за що терпіли ганьбу і гоніння. Нам як зорі сяють лики святих апостолів, які, залишивши все, пішли за Учителем і серед спокус, гонінь і страждань проповідували в світі Євангеліє Христове. Ось лики преподобних мужів і жінок. Вони жили в молитві вогненної, у пості, у повному самозреченні, в пустелях живучих, і в горах, і в вертепах, і в печерах, і своїми дивовижними подвигами і чеснотами показали, до якої висоти духовної досконалості може піднести людину жива віра в Господа Ісуса Христа і благодать Святого Духа. Ось сяють лики святих праведників, які, живучи серед світу, були як би не від світу цього і серед гріхів і спокус занепалого світу змогли зберегти свою душу і серце в чистоті і святості. Особливо ми вшановуємо пам’ять подвижників стародавнього благочестя, які під час гонінь  зберегли віру в Господа. … Дороги мої, ми маємо в своєму церковному минулому і сьогоденні стільки дивовижних прикладів найрізноманітнішої святості. І святості героїчного подвигу сповідання віри в муках навіть до смерті; і величною святості також мученицького добровільного дівоцтва; і скромною святості непорочного подружжя або суворого вдівства. … Сьогодні кожен з нас поминає свого святого, ім’ям якого був названий при Святому Хрещенні. Вони наші захисники і молитовники, наставники на шляху справжнього і істинного християнства. Ось чому нам так важливо згадувати святих, в ім’я яких ми названі. Ми, перебуваючи під покровом заступництва їх святих молитов, повинні знати їхнє життя і, продовжуючи їхній шлях, прославляти їх своїм життям. Будемо жити так, щоб, коли ми станемо перед лицем Божим і особою тих святих, в ім’я яких ми названі і яким доручені Богом, нам не було соромно перед нашими захисниками. Але загально, я хочу звернутися до святості Українського Православ’я. Наші, українські, святі особливо виділяються такими  характерними властивостями, як нескінченне терпіння, непохитною вірою в Божу милость та милосердя. Український православних народ полюбив смиренність, в якій Христос прийшов для нашого спасіння. Спільною рисою української православної святості стало те, що святість завжди збігалася з проявами любові. У трагічній і часто страшної історії нашої Батьківщини, там, де примножувалися гріх і жорстокість, святість виявлялася в любові та служінні своєму народу навіть до смерті. … Кожен святий, ім’я якого ми носимо, увійшов в славу Божу. І кожен з нас, молиться нашому святому, хто просить його заступництва, він теж робиться причасником слави цього святого. Хай буде ж ця слава кожного вашого святого на кожному з вас! Хай буде кожен з нас причасником цієї слави Божої, для того, щоб і тут мати початки тієї радості і того блаженства, які чекають віруючого в іншому житті. Амінь».

 

Прес-служба Хмельницької єпархії УПЦ КП