ЩЕ ОДНА ГРОМАДА УПЦ (МП) НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ ПЕРЕЙШЛА В УПЦ КП

Українська Церква робить все більше кроків у напрямку зміцнення свого загальнонаціонального значення, якими підтверджує канонічний статус як помісної. Ці зрушення відбуваються також завдяки тому, що український народ, який віками перебував у пітьмі московської пропаганди, нині виривається на свободу.

Осередками і розсадниками ідей «русского міра» дуже часто є парафії московського патріархату. Для прикладу, свідомим українцям, або людям, які навіть всього-навсього моляться українською мовою, священики-москвофіли відмовляють у таїнствах, або ж цькують як духовно неповноцінних осіб. Всілякі маніпуляції, уникнення називати зло – злом, моральний релятивізм у питанні ставлення до нинішньої війни, коли агресор ними виправдовується – це ті фактори, які дуже допікають простим вірянам-українцям, зазвичай далеким від канонічно-догматичних тонкощів. Тому в народу, який керується законами Божої моралі, власними патріотичними почуваннями та здоровим глуздом, «вривається терпець».

Тому сьогодні, 16 травня 2017 року ще одна колишня громада УПЦ (МП) виявила тверде бажання молитися у власному храмі, збудованому власними руками, своєю українською мовою, за свій народ і свою владу.

Небайдужими виявилася більшість мешканців села Зоряне, Віньковецького району, Хмельницької області. Після того, як колишньому настоятелю Свято-Успенського храму і всій московській церкві була висловлена недовіра, парафіяни скликали схід села, на який були запрошені представники влади та, з метою недопущення провокаційних дій, і правоохоронні органи.

Абсолютною кількістю голосів учасників зібрання було прийнято рішення про необхідність переходу парафії під канонічну юрисдикцію Київського Патріархату.

Статут і інші установчі документи громади на разі перебувають на етапі перереєстрації. Тим часом, Митрополит Антоній (Махота), керуючий Хмельницькою єпархією УПЦ КП, до моменту призначення нового настоятеля, благословив здійснювати духовну опіку села Зоряне благочинному Віньковецького району – протоієрею Ярославу Кушніру.